- наварити
- —————————————————————————————навари́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наварити — див. наварювати … Український тлумачний словник
наварити — [навари/тие] ар у/, а/риеш; нак. ри/, р і/т … Орфоепічний словник української мови
висталити — лю, лиш, док., перех. Наварити що небудь сталлю для міцності … Український тлумачний словник
наварений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наварити. || нава/рено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
наварка — и, ж. 1) розм. Те саме, що наварювання. 2) Те, що наварене (див. наварити 3)) … Український тлумачний словник
наварювати — юю, юєш, недок., навари/ти, варю/, ва/риш, док., перех. і без додатка. 1) Варячи, готувати яку небудь кількість їжі. 2) Виготовляти варінням яку небудь кількість сталі. Наварити сталі. 3) Подовжувати який небудь металевий виріб, приварюючи до… … Український тлумачний словник
понаготовлювати — юю, юєш і понаготовля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Приготувати для використання що небудь (про багатьох); приготувати багато чогось. 2) Наварити, приготувати багато страв … Український тлумачний словник
наварювати — рюю, рюєш, Пр. 1. Приварювати метал. 2. Наварити певну кількість їжі … Словник лемківскої говірки
наготовити — товлю, виш, Пр. 1. Запастись чимсь у певній кількості. 2. Наварити, насмажити багато їжі … Словник лемківскої говірки
надити плуг — Вр. Наварити і нагострити плуг … Словник лемківскої говірки